irengloria

You're viewing

irengloria's journal
Create a Dreamwidth Account Learn More

Reload page in style: site light

На тому тижні зайшла в одну з кафешок, в яких буваю досить рідко. Офіціантка обслуговувала російською. Попросивши рахунок, я залишила точну суму і написала на чекові "Перепрошую, але чайові залишаю лише тим, хто переходить зі мною на українську". Сьогодні знову зайшла в те кафе, не знаю, чи мене запам'ятали, чи просто випадковість, але офіціантка перейшла на українську. Довелось залишити 20% чайових і написати "Дякую за обслуговування українською" :)

Threaded | Top-Level Comments Only

From:

raw-stick.livejournal.com

В Коктебелі у 2003 році зайшов у кафе. Почав замовляти українською, офіціантка пом'ялася-пом'ялася, а потім каже: "А может все-таки на русском?" Я їй кажу: "Давайте ви будете говорити, як вам зручно, а я - як мені".

Принесли рахунок 52 грн. (на той час то трохи більші гроші були, як тепер). Даю 50-ку і 10-ку, кажу "Без здачі" та й прощаюся. Видно, спочатку в напівтемному приміщенні не роздивилася, думала, що там точна сума, бо аж при виході наздогнала, схопила за лікоть і радісно вигукнула: "Заходьте ще!!!"

From:

irengloria.livejournal.com

А в мене минулого року в Криму не було жодних непорозумінь (відпочивала в с.Піщане Бахчисарайського району). Більш того, одне з тамтешніх кафе називалось "Будьмо", було оформлене в етнічному стилі; і в меню на першому місці йшла українська, досить грамотна, причому навіть з елементами випендрьожу - натрапивши на гамуз, я не відразу второпала, що йдеться про салат, добре, що нижче був російський варіант для ламерів.