(no subject)
Jul. 5th, 2014 07:09 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
irengloriaПару тижнів тому мережею прокотилась хвиля історій про хамство біженців з Донбасу. Декотрі з них виглядали як явні страшилки, тож не дивно, що тверезомислячі люди зразу запідозрили вкидання, запущені з метою підігріти протиставлення схід-захід. Однак схожі історії про неадекватну поведінку біженців вже з'явились і на російських ресурсах, як свідчить ця підбірка.
Образ біженця в громадській думці, певно, міг би бути цікавим об'єктом дослідження для соціального психолога. Перші біженці були з Криму, звідти зазвичай виїжджали люди з явно проукраїнською позицією, громадські активісти, тож не дивно, що небайдужі, соціально активні люди часто демонстрували вищий за середній моральний рівень і намагались якомога швидше адаптуватись на новому місці. В масовій свідомості сформувався позитивний образ біженців, як людей, які опинившись у складних обставинах, не втратили патріотизму й заповзятливості. Натомість серед біженців з Донбасу значна частка тих, хто виїхав з побутових причин, тікаючи зі зруйнованих осель. На тлі попередньої хвилі кримських біженців, де домінували ідейні, випадки аморальності серед донбаських переселенців сприймаються особливо гостро. Однак для адекватної реакції слід розуміти, що вихідці з Донбасу значно різношерстніші.
Для порівняння, уявіть, що ваша багатоповерхівка раптом стала непридатною для життя і мешканців евакуювали, поселивши в тимчасовому житлі завдяки турботі волонтерів. Чи всі ваші сусіди на новому місці поводилися б адекватно? Вас би, мабуть, не здивувало, що п'яничка-сусід обригує сходи, як це він робив і в своєму будинку; що молоді лоботряси з іншої квартири, які й раніше не хотіли працювати, зате хотіли шикарного життя, тепер також вернуть носа від пропозицій роботи; що сусідка, яка й раніше мала репутацію дрібної шахрайки, демонструє свої здібності на новому місці, користуючись довірливістю волонтерів; що інша сусідка, хамство якої було відоме на весь мікрорайон, тепер викликає своїми грубощами шок у волонтерів і відвідувачів. Можливо, вас би не дуже здивувало, що саме такі персонажі найбільше привертають увагу нових знайомих, натомість більшість нормальних сусідів, які шукають роботу, намагаються обжитись на новому місці і встановити доброзичливі стосунки з навколишніми, залишаються в тіні уваги журналістів і громадськості. Зрештою, таке було і на старому місці, коли саме кілька проблемних мешканців викликали найбільше емоцій і частіше за інших ставали предметом сусідських розмов. Тож слід усвідомлювати помилку вибіркового сприйняття: кричущі випадки привертають незаслужено багато уваги, і тому спотворюють загальне враження.
Образ біженця в громадській думці, певно, міг би бути цікавим об'єктом дослідження для соціального психолога. Перші біженці були з Криму, звідти зазвичай виїжджали люди з явно проукраїнською позицією, громадські активісти, тож не дивно, що небайдужі, соціально активні люди часто демонстрували вищий за середній моральний рівень і намагались якомога швидше адаптуватись на новому місці. В масовій свідомості сформувався позитивний образ біженців, як людей, які опинившись у складних обставинах, не втратили патріотизму й заповзятливості. Натомість серед біженців з Донбасу значна частка тих, хто виїхав з побутових причин, тікаючи зі зруйнованих осель. На тлі попередньої хвилі кримських біженців, де домінували ідейні, випадки аморальності серед донбаських переселенців сприймаються особливо гостро. Однак для адекватної реакції слід розуміти, що вихідці з Донбасу значно різношерстніші.
Для порівняння, уявіть, що ваша багатоповерхівка раптом стала непридатною для життя і мешканців евакуювали, поселивши в тимчасовому житлі завдяки турботі волонтерів. Чи всі ваші сусіди на новому місці поводилися б адекватно? Вас би, мабуть, не здивувало, що п'яничка-сусід обригує сходи, як це він робив і в своєму будинку; що молоді лоботряси з іншої квартири, які й раніше не хотіли працювати, зате хотіли шикарного життя, тепер також вернуть носа від пропозицій роботи; що сусідка, яка й раніше мала репутацію дрібної шахрайки, демонструє свої здібності на новому місці, користуючись довірливістю волонтерів; що інша сусідка, хамство якої було відоме на весь мікрорайон, тепер викликає своїми грубощами шок у волонтерів і відвідувачів. Можливо, вас би не дуже здивувало, що саме такі персонажі найбільше привертають увагу нових знайомих, натомість більшість нормальних сусідів, які шукають роботу, намагаються обжитись на новому місці і встановити доброзичливі стосунки з навколишніми, залишаються в тіні уваги журналістів і громадськості. Зрештою, таке було і на старому місці, коли саме кілька проблемних мешканців викликали найбільше емоцій і частіше за інших ставали предметом сусідських розмов. Тож слід усвідомлювати помилку вибіркового сприйняття: кричущі випадки привертають незаслужено багато уваги, і тому спотворюють загальне враження.
