мова

[irengloria]

К.Поппер висловив ідею, що наші мови є раціональними тією мірою, якою вони є взаємоперекладними. Це свідчить про універсальність людського розуму. Однак виникає питання: який переклад вважати задовільним?

Іноді мова "підкидає" її носіям спосіб мислення. Наприклад, якщо у словах "everybody" "аnybody" людина асоціюється з "body", тілом, то не дивно, що емпіризм виник саме в Британії, і що Дж.Локк намагався навіть мислення людини звести до досвіду (внутрішній досвід, рефлексія). Правда, підозрюю, що аналіз мови дасть докази як pro, так і contra. Пригадую, як моя колега у рядку "Душу й тіло ми положим" добачила картезіанський дуалізм.

Comments

[http://users.livejournal.com/_redshift_/]

Вважаю, раціональною мова може бути лише, якщо її створено штучно. Але ж людям мова потрібна не для того, щоб їх програмували, а щоб спілкуватися між собою. То того ж люди, як такі, не є такими вже й раціональними істотами.

[irengloria.livejournal.com]

На жаль, справді, багатьох людей важко назвати раціональними. Хіба "спілкування між собою" не може передбачати раціональність? Тут справа у ступені раціональності. Ранній Вітгенштайн і логічні позитивісти вірили у можливість створення цілком раціональної мови, потім вони відмовились від такого надто оптимістичного твердеження, не відмовившись, однак від спроб зробити мову раціональнішою.

[http://users.livejournal.com/_redshift_/]

А хіба є хоч одна людина раціональна на всі 100%? Тому спілкування може передбачати лише елементи раціональності. І дійсно справа лише у ступені тієї раціональності. А що до створення раціональної мови. Так їх вже є, й багато. Але вони не для людей. Як на мене не останнім чином тому, що мова, як система символів, не може повноцінно відобразити реальність, яка за визначенням є складнішою.

[irengloria.livejournal.com]

Мова не лише відображає, а й формує реальність. Вона як кольорові окуляри, що забарвлюють відображення світу у певний колір. Це видно при перекладі - щось неодмінно втрачається. В такій ситуації виникає проблема універсальності мислення. Якби моєю рідною мовою була, наприклад, японська, наскільки б по-іншому я бачила світ? Невже мислення людини виступає заручником випадкових обставин, як от місця народження (і, відповідно, рідної мови)? Тому я й підкреслюю раціональність -адже штучні (найбільш раціональні) мови є універсальними. Але ж халепа в тому, що вони дуже збіднені.

[gray380.livejournal.com]

До чого тут випадковість? Мова жиє (формується/змінюється/...) разом з її носіями. Світогляд людей формується завдяки різним чинникам і відзеркалюється у мові, нмсд. Все логічно.

[irengloria.livejournal.com]

Проблема в тому, що якщо різні мови формують різний спосіб мислення, то тоді спосіб мислення людини виявляється їй "нав"язаний" мовою, яку вона не обирає. Тому я й намагаюсь з"ясувати ступінь універсальності мислення і як збільшити цей рівень універсальності.

[gray380.livejournal.com]

Я намагався зформувати думку, що, навпаки, спосіб мислення формує мову, а оточуєче середовище формує спосіб мислення :)
Але це вже питання про курку та яйце.

[irengloria.livejournal.com]

Мова не просто засіб спілкування, а й засіб мислення. Людина аналізує оточуюче середовище крізь призму мови. Принаймні на таку думку я натикаюсь у критиці позитивістських поглядів. Тривалий час панувала ідея, що людина споглядає реальність, а потім висловлюється про неї за допомогою мови (оточуюче середовище формує мислення, а мислення формує мову). Але ж при цьому забувають, що людина у спогляданні вже мислить за допомогою мови (мислення без мови неможливе), тобто структурує реальність, акцентуючи на одних її сторонах та ігноруючи інші. Я зараз намагаюсь з"ясувати, наскільки мова нав"язує певну картину світу. Я бачу, що певною мірою це дійсно питання про курку і яйце. Але ж цікаво простежити, чи й у мисленні ми можемо вести мову про "національне" (тобто наскільки "національне" в мові впливає на мислення її носіїв) і наскільки воно корелює із загальнолюдським.

[gray380.livejournal.com]

Як на мене, то людина має асоціативне мислення, тобто в думках в неї асоціації на тему оточуючого середовища, а не окремі слова, окремої мови. Це вже потім, коли людина хоче донести свої думки до соціуму, вона перекладає свої асоціації на мову якою володіє, або - яку розуміє оточуючий соціум. Мова вторинна, тобто "національне" у свідомості і мисленні впливає на мову, нмсд.

[irengloria.livejournal.com]

Людина в перші роки життя засвоює багато такого, що потім сприймається як самоочевидне, от і виникає ілюзія вторинності мови. Асоціації формуються під впливом досвіду, який також залежить від мови. Наприклад, дивлячись на пейзаж і абстрактну картину людина в обох випадках бачить набір кольорових плям, і лише попередні уявлення дозволяють розгледіти в одному з випадків пейзаж. Ще один приклад - там, де ми бачимо сніг, ескімоси побачать "сніг що випав вчора" чи "сніг після сильної заметілі" тощо (у їхній мові існує кілька десятків відповідників нашого "сніг"). Наші асоціації щодо того, що ми бачимо, залежать від мови, яку ми засвоїли. Мова "налаштовує" на певне бачення (особливо це видно у фразеологізмах).

[socyst.livejournal.com]

Я не читав уважно Канта, але сенс Вашої розмови у мене викликав асоціацію з трансцендентальною єдністю аперцепції. Але, поки що не можу зрозуміти, що це дає для розуміння мови...