Generation gap

[irengloria]

У кафедральній програмі з філософії мене дивувала одна недоречність - в частині, яка присвячена історії філософії, послідовно йдуть теми від античності до німецької класики, потім тема присвячена українській філософії, а потім - сучасна світова філософія. Спершу я подумала, що сталась технічна помилка, і останні дві теми просто переплутали - адже елементарна логіка підказує, що спершу слід розглянути всі періоди світової філософії, а потім українську, адже ця тема стоїть дещо окремо. Однак неправильний порядок тем повторювався скрізь - і в планах лекцій та семінарів, і в погодинній розбивці тем - тож було очевидно, що це зроблено свідомо. Я ніяк не могла збагнути, яка тут може бути логіка - чому українська філософія має йти саме після німецької класики, а не, наприклад, після середньовічної філософії, чи філософії Нового часу та Просвітництва? Сьогодні нарешті зрозуміла - мабуть, за радянських часів у викладі історії філософії після німецької класики йшла марксистсько-ленінська філософія, а сучасна західна філософія розглядалась в кінці (якщо взагалі розглядалась). Ну а зараз хтось із старших колег, вихований на засадах марксизму-ленінізму, просто поставив у цій схемі українську філософію туди, де мала бути радянська. Дарма, що це не вписується в жодні рамки здорового глузду, адже в темі про українську філософію розглядається розвиток філософської думки в Україні від давньоруських часів до сучасності, а марксизм-ленінізм згадується лише в одному з питань, і то побіжно, тож така послідовність тем, коли огляд української філософії вклинюється між періодами світової, спантеличує студентів. Схоже, в свідомості старших колег настільки закріпилась радянська періодизація, що вони не бачать цієї кричущої нелогічності. А до мене тільки зараз дійшло, що програма складалась не в нападі маразму, а просто за радянськими стандартами.

Comments

[habitudo.livejournal.com]

гм, сподіваюсь, для марксизму знайшлося хоч якесь місце?

[irengloria.livejournal.com]

Він винесений окремим питанням в темі про німецьку класику, а в українській філософії згадується у зв'язку з радянським періодом.

[atejist.livejournal.com]

Доки не пізно, кидай усе це і йди в математику! :) там консервативність принаймі обумовлена здоровим глуздом. Здібності в тебе вистачає, це одразу було помітно.

[irengloria.livejournal.com]

Не знущайся :)

[atejist.livejournal.com]

Хто знущається, я ж тебе підтримую. Я теж згоден, що розвиток філософії в Україні не варто ставити між німецькою класикою і сучасними течіями, хоча би з огляду на існування кордоцентризму, котрий, без сумніву, є найсучаснішим напрямком філософії в Україні й цілому світі, отже, вершиною філософської думки - й відтак має вивчатись останнім.

[irengloria.livejournal.com]

> кордоцентризму

В моєму журналі прошу так не матюкатись. Ти б ще ідеалізм з матеріалізмом згадав :)

[atejist.livejournal.com]

То ж не наше, то нам нав'язували. А К. - наше, рідне!

[irengloria.livejournal.com]

Яке там рідне! Злизане з візантійської традиції.

[atejist.livejournal.com]

Всьо нормально, злизувати у візантійців - теж наша традиція! Це я тобі як атеїст говорю :) :(

[irengloria.livejournal.com]

Ну так треба підтримувати кращі, а не гірші традиції.

[atejist.livejournal.com]

Я ж тебе підколюю суто по-дружньому, тому цю свою традицію гіршою і не вважаю :)

[iozhikov.livejournal.com]

Здібності-то вистачає, але ще треба потяг.
Є в математиці області, які вважаються близькими близькими до філософії, наприклад, логіка, складність (обчислюваність).

[irengloria.livejournal.com]

Потяг є, але бракує належної підготовки. У мене в дипломі єдина четвірка - з вищої математики. В школі я любила математику, а останні три класи вчилась в ліцеї з гуманітарним профілем, де математику звели до двох уроків на тиждень. Перший рік я ще трималась, а далі забила, тим більш що з інших предметів навантаження було величезне. В універі намагалась надолужити пропущене, але за семестр це мені не вдалось. Втім, єдине, що більш-менш запам'яталось, це теорія множин, і то тільки тому, що вивчала її ще й в курсі логіки. Загалом математична логіка у нас майже повністю зводилась до пропозиційної, тобто логіки висловлювань (кон'юнкція, диз'юнкція, імплікація і т.п.), правда, пару тем було присвячено булевій алгебрі. В універі логіка була одним з моїх найулюбленіших предметів, однак викладалась вона досить поверхово. До речі, що собою являє логіка як область математики?

[atejist.livejournal.com]

1. Належна підготовка значною мірою залежить від викладачів, ну й від часу - це ти правильно зазначила. Звісно, якщо математика не є пріоритеною в комплексі наук, котрі ти вивчаєш, то важко чекати, що ти у процесі "мимобіжного навчання" вийдеш на один рівень з фаховими математиками. (Але одразу мушу уточнити: фаховий математик і шкільний учитель математики - небо й земля.) Тобто якби ти вивчала математику цілеспрямовано, в твоїй успішності годі було б сумніватися.

2. Математична логіка - одна з найменших, найлегших і найцікавіших областей цеї славної науки. (Вважай, лякаю рештою, гг) Крім уже знайомого тобі, містить іще теорію предикатів. Предикат - це, грубо кажучи, висловлення, яке містить змінну. (Тільки нікому не кажи, що чула від мене таку фразу, бо вона є грубою неточністю.) Тобто висловленням предикат не є, однак стане, коли змінній надати конкретного значення. Приклади предикату: "x>5"; "стеля пофарбована в A відтінок".

[irengloria.livejournal.com]

Ну, логікою предкатів мене не злякаєш - вона у нас викладалась разом з пропозиційною, хоча на неї відводився менший обсяг.

[atejist.livejournal.com]

Так ти все знаєш...

[iozhikov.livejournal.com]

Математична логіка - це все, що пов'язано з "основами" математики. Формальні системи, теорія обчислень, теорія множин і всяке таке.

З точки зору "чим займатись", то воно містить і глибоко "формальну" аксіоматичну частину, де даєш означення і виводиш теореми, і можуть бути прикладні дослідження (формальні системи - це база "штучного інтелекту" (Prolog тощо), теорія обчислень, крім глибоко відірваних від реальності теорем про рекурсії, яких я в університеті не розумів, - це ще вихід на практичні речі: обчислювальна складність задачі (NP-повнота тощо) або, наприклад, алгоритми стиснення інформації ). По-третє, воно виходить на філософські питання: чи можливе пізнання світу і як можливе, які можливі онтології світу тощо.