Irengloria

Мені гавкіт не вельми заважає, бо працюю переважно вночі, а от батьки пару разів прокидались.
Щодо того, що можна зробити, я вже думала про те, щоб всередину кульок з фаршу покласти щось таке, щоб тваринки довго не мучились, і нагодувати їх. Але не знаю, що саме - треба, щоб вони не рознюхали крізь фарш, і ковтнули все відразу - ідеальною була б якась пігулка, а більшість отрут в порошках.

From:

pani-grunia.livejournal.com

отрута? ви знову провокуєте, як з хабарами.
я хочу, щоб у кожного собаки був господар, і бажано не в міській зоні. і щоб кожна безпритульна тварина була щеплена і кастрована.

From:

Це ідеал, але що робити, коли немає засобів на його реалізацію? Коли ніхто не хоче опікуватись бродячими псами, вони створюють проблеми, тоді все ж інтереси людей слід ставити вище. Мене просто добиває лицемірство захисників тварин - якщо вони так люблять тварин, то хай заберуть їх додому чи десь прилаштують, а не проповідують любов до тварин за рахунок людей, які хочуть безпечно ходити містом.

From:

unbinilium.livejournal.com

изониазид, говорят, что работает

From:

maksymus.livejournal.com

Написав у себе. З собаками не знаю як поводитися. Постійно з домашніми проблеми. Іноді допомагає сказане щось спокійно вголос, іноді доводиться гучно плескати у долоні перед самим носом, коли вже майже кидається.

From:

Любителів поговорити про антигуманність такого кроку варто залишати наодинці з агресивною зграєю бродячих псів і тримати доти, доки їхні переконання не зміняться. Хоч чомусь мені здається, що зміна переконань сталася б дуже швидко :)

Тут подмена происходит. К примеру, на меня никогда не нападали бродячие собаки (хотя встречал я их очень чсто), зато много раз нападали собаки домашние, причем обычно даже с хозяином/хозяйкой неподалеку. Используя Вашу логику, я могу выступить с предложением уничтожать домашних собак, а тех, кто не согласен с таким радикальным подходом, оставлять наедине с агрессивной домашней собакой (пока не передумают). Это ж не разговор.

Я это не к тому, как нужно обращаться с бродячими собаками, а к тому, что аргумент плохой.

From:

maksymus.livejournal.com

А я б підтримав ідею про стримування домашніх собак.

From:

Многие бы поддержали, наверняка. Я о том, что аргумент про травлю собаками несогласных -- плохой.

From:

Здається, підміну здійснюєте Ви - від сказаного з умовою до сказаного безумовно. Проблему з домашніми собаками можна намагатись вирішити, впливаючи на господарів - через зміну законодавства, систему штрафів тощо. Тобто знищення - це не єдиний засіб боротьби з домашніми собаками. А от з бродячими це не підходить. Тому переносити аргумент щодо бродячих собак на домашніх не випадає. Хоч цілком згодна, що з домашніми теж треба щось робити. Я б розвинула свою логіку таким чином - домашніх собак, щодо яких господарі не дотримуються правил безпечного утримання, теж треба знищувати. Навряд чи хтось буде проти, якщо таких собак конфіскуватимуть і знищуватимуть, адже при цьому ті, хто нормально утримує собак, не постраждають.

From:

the-rhubarbs.livejournal.com

Я чула такий аргумент. Всіх собак не переб"єш, одна сука десь та й залишиться, а зменьшення собачого населення призводить до збільшості агресивності. Тому кращий варіант, як мені пояснили, це каструвати якомога більше тварин. Кастровані вони стають добрішими, і не відчувають що їх стає меньше. Тому це рішення більш перманентне.

From:

На цей варіант не завжди вистачає коштів. Мені все одно, як вирішать проблему бродячих собак, аби вона була вирішена. Час від часу в ЗМІ прокочуються хвилі, що грошей на стерилізацію тварин немає і їх просто труять. Захисники тварин обурюються, а в результаті за їхню жалість до тварин розплачуються мешканці міста.

From:

Між тим розплачуватися має Олесик Довгий, Леонід Черновецький, Ірена Кільчицька та особи понижче рангом, які успішно розікрали всі гроші, виділені "на тварин".
Мені все одно, як вирішать проблему бродячих собак, аби вона була вирішена.
Типові слова обивателя. :)

From:

Якщо захисники тварин повідстрілюють тих, хто розкрав кошти, теж не матиму нічого проти :)
Я переймаюсь тими проблемами, які для мене пріоритетні, і не вважаю, що повинна надто заглиблюватись в інші - просто часу й ентузіазму на все не вистачить. З тваринами мене цікавить лише результат. Якщо єдиний спосіб від них убезпечитись - це їх знищувати, то я за знищення, якщо зоозахисники пропонують щось ефективніше, то хай його роблять. Наразі я бачу, що ті, хто має перейматись проблемою, діють неефективно, бо проблема не вирішена.

From:

the-rhubarbs.livejournal.com

А відстрілювати щороку вистачає?

From:

Мабуть, труїти значно дешевше, ніж стерилізувати.

From:

Не мабуть, а точно.

From:

Не те що девшевше - на труїнні чиновникам вигідніше робити "ліві" гроші.

From:

Вітаю, ти докотилася до рівня

none_smilodon.
Я так розумію, пост написаний спеціально для мене.
Мушу зауважити з приводу статті цього пана, що відстріл - це не лише не панацея, а дебільний та антигуманний (так-так) спосіб скорочення популяції тварин. Ще й дуже вигідний для чиновників. Справжній вихід, прийнятий у Європі – стерилізація тварин. У цьому я згоден з

the_rhubarbs.
Щодо того, що варто захисникам тварин опинитися на твоєму місці – я опинявся, і не маю після цього бажання знищити всіх собак. Маю бажання скоротити їх чисельність каструванням. Знаю зоозахисників, яких кусали собаки, і не раз, але які ще більш упевнилися в правильності стерилізації, а не шкуродерства.
Ось короткий лікбез щодо зоозахисту:
http://gazeta.univ.kiev.ua/?act=view&id=1570
Розширений лікбез:
http://www.ecoethics.ru/old/b01/
Взагалі таке враження, що ти з німецькою практичною філософією, де тема зоозахисту і прав тварин дуже й дуже розвинута, не знайома. Почитай принаймні Маєра-Абіха «Повстання на захист природи», там доступно роз’яснено, що таке антропоцентризм і як з ним боротися.
Вибач, в якому столітті і в якій частині світу ти живеш? Концепт прав тварин давно загальноприйнятий, і лише в дикунській країні Україна з’являться суперечки про те, відстрілювати собак чи стерилізувати.

From:

Права може мати лише свідома істота, наділена розумом. Тварини ніколи не були й не будуть суб'єктами права. Вони лише засіб, і ніколи не будуть метою. Я розумію, що декотрі особи відчувають, що за своїм рівнем розвитку недалеко відскочили від тварин, тож і відчувають спорідненість з ними. Там де є попит, є й пропозиція - от і пишеться макулатура "на захист природи". Маєра-Абіха я погортала, щойно він був перекладений, однак загалом його аргументи не справили враження. Людина повинна звітувати лише перед собою і рівними собі. Тварини не можуть мати жодних прав крім тих, якими їх наділила людина. Але тварини все одно виступають об'єктом права - так само, як, наприклад, матеріальні цінності. Тварини можуть бути цінними речами, але все ж лише речами - вони не мають цінності в собі. Ті, хто усвідомлює свою гідність, не будуть відкидати антропоцентризму. Людина повинна дбати про природу лише настільки, наскільки природа має цінність для неї. Просто природу слід експлуатувати обережніше і краще враховувати наслідки.

Я не мазохістка, і не хочу, щоб на мене кидались собаки. Це своє бажання я ставлю вище за життя всіх собак, разом взятих. Мене не дуже обходить, яким чином місто буде убезпечене від бродячих тварин, якщо зоозахисники ефективно прибиратимуть тварин, не знищуючи їх, то успіху їм, якщо ж вони не можуть впоратись, тоді я підтримую знищення тварин, які загрожують мені і іншим людям.

From:

Я розумію, що декотрі особи відчувають, що за своїм рівнем розвитку недалеко відскочили від тварин, тож і відчувають спорідненість з ними

Зашел, чтобы ответить на Ваш комментарий мне, но прочел эту фразу и что-то перехотелось отвечать. Грустно, поскольку я читал и Ваши очень разумные комментарии.

From:

Шкода, що Ви не усвідомлюєте фундаментальної різниці між людиною і тваринним царством.

From:

Этот комментарий под стать процитированной фразе. С чего Вы взяли, что я ее не понимаю? Я просто также понимаю разницу между более-менее уважительным разговором, пусть и эмоциональным, и обменом ругательствами.

From:

З Андрослендом у мене досить давні дискусії, і не лише в віртуалі, тож в обговореннях з добрими знайомими я іноді виходжу за межі академічного стилю :)

From:

Тим не менш твоя фраза "вони недалеко відійшли..." містить елемент приниження співрозмовника, якщо дивитися з точки зору повсякденного слововживання. ;)

From:

А чому зоозахисникам ображатись? Ті, хто підкреслює єдність із тваринами, хто стверджує, що тарган має таку ж цінність, як і все живе (значить, як і людина), не мають підстав для невдоволення, якщо їх порівняли з тваринами.
Як бачиш, ображатись на мій закид можна лише з антропоцентричної точки зору, однак ти її, здається, не поділяєш :)

From:

Перепрошую за різкі вирази в попередньому коменті, але все ж у творах про самоцінність тварин один аспект дуже провальний - вони вибірково наділяють тварин правами. Чому ніхто не створить товариство захисту клопів, тарганів, вошей і т.п.? Або глистів? :)
Отже, або ми проводимо риску між суб'єктами і об'єктами права за критерієм раціональності - тоді самоцінною є лише людина, або якщо відмовляємось від антропоцентризму, то тоді немає підстав знищувати тарганів - чому життя людини цінніше, ніж життя таргана?

From:

Весь природний спільносвіт має цінність см по собі (читай Маєр-Абіх, Ендрю Лінзі та низку інших аторів). Є ще книга Гардашук, де все це викладено у доступній формі. У Європі, повторюся, заклик до стерилізації на заміну вбивству, а також постулат прав тварин і не викликає заперечень, у тебе - чомусь суцільний спртив та інтелектуальну сліпоту.
Маєра-Абіха я погортала, щойно він був перекладений, однак загалом його аргументи не справили враження.
Вони не справили враження чи ти вважаєш їх неправильними? Висловлюйся точніше. Якщо друге, чому?
Все викладене тобою - це особисті закиди до зоозахисників ("вони недалеко відійшли від тварин" та ін.). Насправді ти заперечуєш самі основи гуманності, котра вийшла на вищий рівнь у думці ХХ сторіччя - на рівень відмови від антропоцентризму. З цієї точки зору - так, тарган має таку саму цінність, як і все живе.
Утім, ми живемо в світі, де тарганів варто знищувати, а для виробництва м'яса існує ціла індустрія. З деякими реаліями доводиться миритися. Бідолаха Маєр-Абіх, наприклад, так і не зміг пояснити, чому він не вегетаріанець, хоча пише такі гуманні книги.
Але зі знищенням безпритульних тварин я не змирюся ніколи, тим більше що стерилізувати їх дуже й дуже просто, а гроші на це лежать у влади під ногами.

From:

> Весь природний спільносвіт має цінність см по собі

Цінностей самих по собі не існує. Цінність - це не властивість самого об'єкта, а його характеристика людиною. Тобто, світ цінностей принципово антропоцентричний, оцінка є судженням з точки зору людини. Людина приписує цінності світу, а не віднаходить їх у світі. Фактичні судження теж не є точним відображенням, але якщо там людина намагається зафіксувати щось зовнішнє, що діє на неї, то в ціннісній сфері людина сама є джерелом впливу на зовнішню реальність, оцінюючи її залежно від своїх інтересів.

> Насправді ти заперечуєш самі основи гуманності, котра вийшла на вищий рівнь у думці ХХ сторіччя - на рівень відмови від антропоцентризму.

Гуманність походить від humanus, homo - отже, це засадничо антропоцентричний термін. Класичне значення гуманності не змінюється - людяність, повага до людини, утвердження людини в світі. В основі гуманності завжди лежать інтереси саме людей. Якщо є бажання врахувати інтереси й інших істот - будь ласка, тільки краще створити новий термін, а не спекулювати на старому. Гуманність варто залишити лише в традиційному значенні - бо якщо вдуматись, то неантропоцентрична гуманність звучить як оксюморон.

> Вони не справили враження чи ти вважаєш їх неправильними?

Я читала кілька років тому, і вже не пригадую структуру тієї аргументації, але ідея розглядати природу як суб'єкт права мені видалась хибною. Суб'єктом може бути лише свідомий індивід. Тим більш, право виникає на противагу до природи, це типово людські стосунки - згадаймо, що в Гоббса і Локка виникненню права передує саме природний стан [natural condition]. Природа не містить права, воно з'являється тоді, коли індивіди, здатні усвідомлювати свої інтереси і висловлювати їх, досягають домовленості щодо спільних правил, які визнаються легітимними всіма учасниками. Право можливе лише в людському суспільстві, природа може бути його об'єктом, але ніяк не учасником. Можеш, наприклад, уявити укладення угоди з собакою? :) Саме тому я вважаю, що намагання поширити гуманізм на позалюдську реальність безглузде, гуманізм можливий лише щодо людини. Можна тільки вітати історичний поступ гуманізму, коли поняття суб'єкта права успішно поширювалось на представників соціальних груп (етнічних, расових тощо), доти штучно дискримінованих, і виявилось, що представники колишніх дискримінованих груп здатні поводитись так само, як і колишні привілейовані, і начебто "природна" інакшість цих груп насправді обумовлювалась соціальними обставинами, які можна змінити. Щодо інших видів, то тут вже дійсно природа містить нездоланну відмінність - за жодних умов представник іншого виду не зможе поводитись, як людина, а отже й бути суб'єктом права.
Щодо природи як об'єкта права, це інша річ. Тут природа, в тому числі й тварини, постають як речі, оцінювані людиною. Право може їх захищати, але так само, як захищає матеріальні цінності - не як такі, що мають цінність в собі, а як такі, що цінуються людьми і мають оберігатись щоб задовольняти людські інтереси.

From: