(no subject)

[irengloria]

Останнім часом у френдстрічці активізувалось обговорення проблеми абортів і відповідного  звернення львівських депутатів.

Вкотре впадає у вічі, що прихильники позиції "право на життя" ігнорують важливу обставину - за чий рахунок має забезпечуватись право на життя? Противники абортів переважно займають лицемірну позицію, загрібаючи жар чужими руками. У проблемі аборту стикаються два інтереси - право жінки вільно розпоряджатись своїм тілом і право ембріона на життя. Обов'язок народжувати небажану дитину варто було б кваліфікувати як примусову працю, виношування небажаного плоду  слід прирівняти до виконання обов'язків сурогатної матері. Відповідно, обговорення мало б зосереджуватись навколо питання примусової праці. Причому праці, що є шкідливою для здоров'я і завдає фізичних страждань. Заборона абортів була б незаконною хоча б з цієї причини - навіть щодо злочинців передбачено, що покарання не повинно завдавати фізичних страждань, чому ж жінки повинні мучитись від болю при пологах, яких вони не бажали?
Якщо йдеться про право на життя індивіда, здатного подбати про себе, тут проблем не виникає, але життя тих, хто не може існувати самостійно, залежить від доброї волі інших. Саме тому аборт - не вбивство, а видалення маткового паразита. Повною мірою право на життя індивід набуває тоді, коли може жити, не паразитуючи на інших, а доти він залежить від їхньої ласки. Можуть існувати різні точки зору щодо міри, якою слід турбуватись про інших, але логічно, щоб ті, хто закликає до турботи, в першу чергу показували її приклад. У випадку абортів противники абортів хочуть захистити життя дитини, тоді як жінка хоче позбутись небажаної дитини, про яку вона не має наміру турбуватись. Шлях можливого узгодження конфліктуючих інтересів полягав би в тому, що противники абортів, бажаючи врятувати ненароджене життя, виплачують жінці компенсацію (як за сурогатне материнство) і після народження, коли для виживання дитини вже не потрібно експлуатувати тіло матері, вони беруть дитину на виховання. Це було б логічним компромісом двох позицій, принаймні послідовність моральної позиції противників абортів не викликала б сумніву. В реальності ми ж бачимо зовсім іншу картину - противники абортів розводяться про право на життя, але чомусь обходять питання про те, хто це життя забезпечуватиме. Якби львівським депутатам запропонували: гаразд, ми забороняємо аборти, але лише тоді, коли ви (чи ваші однодумці) беруть на себе обов'язок всиновлювати всіх дітей, які були народжені всупереч бажанням жінок, що не змогли зробити аборт - підозрюю, що львівські депутати одноголосно б відмовились від свого звернення.
Слід також враховувати ще й інші обставини - ембріон не є людиною, тому перевага має надаватись благополуччю сформованого і свідомого індивіда, яким є жінка. У відповідь на наліпки на кшталт "мамо, не роби аборту" слід відповісти "то хай ембріон сам попросить його не вбивати". Справді, вести мову про вбивство можна лише тоді, коли жертва наділена свідомістю і здатна сформулювати своє бажання жити. В іншому випадку жертва не є людиною в повному розумінні цього слова, а отже не можна вести мову й про вбивство в повному розумінні цього слова. Іще одна сторона вбивства - вбивця активно зазіхає на життя жертви, якщо вбивця просто облишить жертву в спокої, відмовившись від контакту з нею, вбивства не станеться. У випадку ж аборту жінка хоче зробити саме це - видалити ембріон, тобто припинити контакт з ним, тож вона просто захищає своє тіло.
Загалом, проблему абортів можна сформулювати таким чином: чи можна вимагати від людини, щоб вона для врятування іншого зазнавала болю, ризикувала своїм здоров'ям, відмовлялась від важливих життєвих планів? Тих, хто відповість "так", варто було б змусити діяти відповідно до їхніх переконань - наприклад, змусити попрацювати кілька років волонтером у якійсь із соціальних служб чи примусово відраховувати певну частину їхнього доходу на користь малозабезпечених. А на їхнє обурення відповісти так, як вони відповідають прихильникам права на аборти - їхні незручності будуть значно меншими, ніж користь для тих, про кого їх змушують турбуватись.
 

Петицію щодо неприпустимості заборони абортів можна підписати тут

Comments

[maryxmas.livejournal.com]

дякую за розлоге і вичерпне пояснення вашої позиції.
можна вас попросити продублювати цей пост до спільноти feminism_ua?

[irengloria.livejournal.com]

Залюбки це зроблю, як тільки стану членкинею цієї спільноти.

[maryxmas.livejournal.com]

прошу дуже :)

[maksymus.livejournal.com]

Сама постановка питання львівською радою якась середньовічна. Аборт є невід’ємним правом жінки на своє тіло та додатково найприйнятнішим способом розв’язати проблему перенаселення, не за рахунок голоду чи нестачі ресурсів, а за рахунок розмноження.

Але дегуманізовані арґументи про паразитів під стать їхнім. Багато дорослих людей живуть на соціальне забезпечення, іноді не здатні себе обслуговувати навіть в найпростіших потребах, невже їх теж можна вбивати, бо вони залежать від ласки інших? Виплата грошової допомоги на дитину, певні соціальні ґарантії вагітним, декретна відпустка є спробою суспільства згладжувати проблеми, що виникають. Система соцзабезпечення опікується і покинутими дітьми, це також знімає питання про матеріальний бік справи. Мало того, сучасне пом’якшення нравів спонукає відмовитися від смертної кари для злочинців, які тепер не тільки паразитуватимуть на довічному забезпеченні, а й встигли завдати шкоди суспільству.

Аборт — не вбивство людини, але видалення людського плоду, який може стати людиною. Від цього і слід вибудовувати міркування. Бажаний, чи ні, зародок з’являється не тільки в тілі жінки, а й завдяки її тілу, завдяки цілком природному процесу, тому непереконливо виглядають спроби прирівняти людський плод до чогось зовсім зовнішнього, від чого можна вимагати умови контракту, чи сприймати як вірус. Ви це розумієте, тому намагаєтесь якось дезавуювати стандартні звернення до почуттів, на кшталт «мамо, не вбивай».


>чи можна вимагати від людини, щоб вона для врятування іншого зазнавала болю, ризикувала своїм здоров'ям, відмовлялась від важливих життєвих планів?

У нас можна. Щорічно відмовлятися від важливих життєвих планів, ризикувати здоров’ям та зазнавати болю змушують за статево-соціальною ознакою тисячі молодих українців, яких призивають до армії. По ідеї, це робиться для користі всього суспільства.

[habitudo.livejournal.com]

про призовників - блискуче!

[irengloria.livejournal.com]

> Але дегуманізовані арґументи про паразитів під стать їхнім. Багато дорослих людей живуть на соціальне забезпечення, іноді не здатні себе обслуговувати навіть в найпростіших потребах, невже їх теж можна вбивати, бо вони залежать від ласки інших?

Я вже відповіла у записі - їхнє життя залежить від готовності інших турбуватись про них. Якщо хтось згоден взяти на себе турботу про тих, хто загине без догляду, то це вирішує проблему, але турбота про таких людей має залежати від доброї волі інших, і в разі, якщо індивід не може або не бажає утримувати тих, хто потребує його допомоги, він цілком має право відмовитись утримувати інших. Система соціального забезпечення фінансується всім суспільством, і забирає дуже малу частку доходу окремого індивіда, тож не розглядається як несправедлива. Натомість у разі заборони абортів жінок змушують йти на значно більшу жертву. Якби, наприклад, запропонували законопроект, який би передбачав вирахування половини доходу громадян на користь тих, хто потребує соціальної допомоги, цей законопроект зустріли б з одностайним обуренням - люди не готові стільки жертвувати заради інших.

Або уявімо, що половина дітей народжується із синдромом дауна чи з іншими хворобами, які роблять їх на все життя залежними від допомоги інших. Ви б і в цьому випадку обґрунтовували право на життя таких людей? Мені видається очевидним, що тоді б знищення неповноцінних немовлят (чи аборт, якщо хвороба діагностована на ранній стадії вагітності) розглядалось би як належне - працездатні члени суспільства просто не потягнуть турботу про таку кількість нездатних потурбуватись про себе. Тобто життя тих, хто не може подбати про себе має бути гарантованим лише в тому випадку, якщо знайдеться хтось, готовий подбати про таких осіб.

Слід розмежовувати юридичний і моральний бік проблеми. З юридичної точки зору можна вимагати від індивіда не шкодити іншим, але не можна вимагати турбуватись про них. Недарма в законодавстві передбачено можливість відмовитись від дитини, чи помістити літніх батьків у будинок для престарілих. А от відмова від своїх суттєвих інтересів заради турботи про інших - це вже насамперед з моральної площини, такі дії варті похвали, але не законодавчого закріплення.

> тисячі молодих українців, яких призивають до армії

Я вже в котрійсь дискусії висловлювала своє ставлення до цієї проблеми - військова служба є пережитком минулих часів, армія має бути контрактною.
Щодо дискримінації за статевою ознакою, вона в даному разі є одним з наслідків несправедливого поділу праці за статевою ознакою. Хоча загалом від нього більшою мірою страждають жінки, але в деяких випадках страждають і чоловіки (можна згадати також меншу тривалість життя чоловіків, більший ризик інфаркту, меншу пристосованість до влаштування свого побуту тощо). Утвердження ґендерної рівності має призвести до усунення несправедливості як щодо жінок, так і щодо чоловіків, але цей процес має відбуватись симетрично - наприклад, урівнювання пенсійного віку чи поширення на жінок військового обов'язку має статись тоді, коли серед тих, хто йде у декретну відпустку чоловіки становитимуть хоча б третину, чи, наприклад, коли жінки становитимуть хоча б третину серед депутатів ВР. Особисто я хочу щоб суспільство досягнуло такого стану якнайшвидше. Певні пільги жінкам часто є наслідком того, що їх вважають неповноцінними, і тому в перспективі слід скасувати багато пільг, однак це має супроводжуватись досягненням реальної рівності.

[maksymus.livejournal.com]

Власне, я наполягаю на головному — у випадку, коли йдеться про людину, неможливо повністю довіритися механістичним міркуванням, на кшталт гроші-товар-гроші. Оскільки, окрім зародка людини, ніщо у світі людиною стати не може, при цьому невідомо, чи можна вважати людиною навіть неповнолітноьго підлітка, то до міркувань відшкодування слід неодмінно брати до уваги міркування морального характеру, які також можуть стати підставою для виділення суспільством коштів. У прикладі з даунами я б обстоював їхнє право на життя.

[irengloria.livejournal.com]

> У прикладі з даунами я б обстоював їхнє право на життя.

Але хіба це життя? Як на мене, неодмінним складником справді людського життя є наявність повноцінного мислення, свідомості а також здатність до продуктивної праці. Без цього життя просто не варте того, щоб бути прожитим. Саме по собі життя ще не становить цінності (таргани теж живуть), воно цінне саме як можливість для власне людського способу буття. Тож жертвувати інтересами повноцінних людей заради даунів було б нерозумно. З дітьми й підлітками ситуація інша - хоч вони ще є несформованими людьми, але мають можливість стати повноцінними людьми. Про них турбуватись варто, але як і в інших випадках рівень турботи кожен повинен визначати сам - можна турбуватись самому, але не можна вимагати цього від інших.
Ви ж самі розглядаєте аборти як один із засобів запобігання перенаселенню, мабуть, дбаючи про гідний рівень життя. Тоді ваша відповідь щодо даунів непослідовна - можна ж продовжити щодо перенаселення: слід, щоб народжувалось якнайбільше людей, хай краще живе 20 мільярдів впроголодь ніж 10 мільярдів, маючи гідний рівень життя.
Тож проблема все одно впирається у готовність і здатність працездатних людей турбуватись про тих, хто не виживе самостійно. Оскільки людина живе насамперед для себе, і вже в другу чергу для інших, від окремої людини, які і від суспільства в цілому, не можна вимагати надмірного альтруїзму - яка користь людині діяти всупереч своїм інтересам? Звичайно, певний ступінь альтруїзму необхідний для благополуччя індивіда і суспільства, але у кожного різні моральні уявлення щодо того, наскільки треба піклуватись про інших. Так що з моральної точки зору єдиної відповіді щодо балансу егоїзму/альтруїзму немає, тому "механістичні міркування" - це просто засіб виробити оптимальне рішення для носіїв різних моральних уявлень.

[maksymus.livejournal.com]

>Але хіба це життя?

Так, це життя. Ми не маємо можливості дізнатися, що таке повноцінне мислення, свідомість тощо, бо з чийогось погляду наше існування може видаватися також не вартим за всіма цими критеріями. А що таке повноцінна людина? Та ніхто не знає цього напевно! Жартома кажуть, здорових людей не буває, бувають ті, кому ще не поставили діагноз.

[irengloria.livejournal.com]

Але в своїй діяльності я маю виходити зі своїх уявлень. Якщо вони суперечать чиїмось, слід шукати шляхи їх узгодження, причому це узгодження матиме вигляд певного торгу. Якщо моральні установки членів суспільства відрізняються, то рішення лежатиме саме в площині калькуляції взаємних поступок, а не моральності, бо моральні погляди різні. Тож механістичність рішення цілком зрозуміла, це просто засіб примирити різні моральні уявлення (мається на увазі не змістовне узгодження, а просто можливість співіснувати в одному суспільстві людям, які дотримуються різних моральних переконань і не збираються їх змінювати).

[maksymus.livejournal.com]

Є певні уявлення про людяність, які стоять над торгівлею. У минулому столітті вже були спроби побудувати суспільства, які намагалися очистити себе від неповноцінних членів. У наш час вони засуджені саме за злочини проти людяності.

[irengloria.livejournal.com]

Помилка полягала не скільки в небажанні турбуватись про неповноцінних, скільки у нав'язуванні своїх поглядів. Знищення неповноцінних буде злочином лише тоді, коли є бажаючі про них потурбуватись. Якби всі члени суспільства підтримували ідею знищення неповноцінних, проблеми б не виникло, але ж насправді позицію тих, хто вважав за потрібне піклуватись про неповноцінних, просто знехтували. В проблемі абортів ми бачимо дзеркальну ситуацію - прихильники заборони абортів теж намагаються нав'язати свою моральну позицію людям, які її не поділяють.
Про людяність теж не існує єдиних уявлень. Наприклад, хтось може вважати нелюдяним змушувати повноцінних людей чимось жертвувати заради неповноцінних. Тому єдиний вихід - визнавати, що не існує єдиноправильної моральної позиції, і шукати шляхи узгодження різних позицій, тобто знову ж таки все зводиться до торгу. Звичайно, це не виключає спроб переконання, але якщо кожен продовжує вважати свою позицію моральною, тоді залишається лише торг.
До того ж, право на життя не слід змішувати з турботою про інших. Можна стверджувати, що кожна людина має право на життя і не слід нікого вбивати. Якщо ж неповноцінні особи, про яких ніхто не бажає піклуватись, не виживуть без сторонньої допомоги, то це буде не вбивство, а природна смерть.

[maryxmas.livejournal.com]

про армію -- дуже влучна паралель.
я давно зауважила -- в провінції (в Києві я просто не спілкувалася з такою кількістю різних людей) чоловіки розповідають жахіття про те, як вони служили в армії, а жінки -- жахіття про те, як вони народжували. в обох випадках жахіття пов"язані з інституцією і організацією процеса в ній.
в них це головний наратив, навколо якого будується історія життя як травми.

[pani-grunia.livejournal.com]

одна репліка. я би не ризикувала вживати вислів "матковий паразит" і категорично заперечила би тезу, що на життя заслуговує тільки істота зі свідомістю і котра здатна підтвердити своє бажання жити. інакше можна говорити про легальне вбивство неповносправних, дітей малого віку і тварин. думаю, цей аргумент не витримує критики.
з рештою згодна. вимагаєш зберегти життя - візьми його під свою власну опіку замість порожніх базікань.

[irengloria.livejournal.com]

А якби половина дітей народжувались неповносправними? Підозрюю, що знищення таких дітей стало б цілком легальним.
Якщо ніхто не може чи не бажає потурбуватись про тих, хто сам не виживе, то право на життя таких осіб ніхто не забезпечить. В ранніх суспільствах вбивство немовлят не було злочином - якщо ні батьки, ні соціум не хотіли брати на себе турботу про дитину, то що іще залишалось? Вбивство немовлят чи неповносправних буде злочином лише тоді, якщо можливо відмовитись від турботи про них, не знищуючи їх - наприклад, дитину можна віддати в дитячий будинок.

Я не стверджую, що будь-який ембріон є матковим паразитом, але якщо якась жінка розглядає його саме так? Втім, чесно кажучи, цей вислів виник як реакція на соціальну рекламу, що спекулює на дешевих емоціях.

[raw-stick.livejournal.com]

Вважаю, що позиція "за" чи "проти" заборони абортів має залежати від єдиного переконання: є чи не є ембріон людиною. Інші аргументи або не витримують критики, або ведуть до вельми небезпечних наслідків.

Наприклад, аргумент про "примусову працю" був би справедливим, якби зародок з'являвся у тілі жінки через незалежні від неї причини. Але це не так (якщо не йдеться про зґвалтування). Отож легко висунути контраргумент: "небажана" вагітність є наслідком безвідповідальної сексуальної поведінки, а обстоювання права на аборт - прагненням уникнути відповідальності.

Щодо аргументу про "життя тих, хто не може існувати самостійно", то з нього випливає, зокрема, припустимість знищення хворих/непрацездатних людей, а то й батьківське "право життя і смерті" щодо малолітніх дітей (адже вони також не можуть самостійно забезпечити свого існування).

З іншого боку, цілком підтримую запропоновану ідею компромісу, а саме всиновлення "небажаних" дітей. Програма, певною мірою спрямована на це, вже діє у Львові, здається, під назвою "Вікно життя" чи щось на зразок цього. В межах цієї програми можна анонімно відмовитися від "небажаної" дитини, яку потім всиновлюють ті, хто має такий намір.

[irengloria.livejournal.com]

> "небажана" вагітність є наслідком безвідповідальної сексуальної поведінки

Секс належить до важливих потреб людини, і жінка нікому нічого не винна. Якщо вона завагітніла, то лише від неї має залежати - дасть вона життя новій істоті чи ні, це цілком її право. Людина не має права відбирати чуже життя, але має право не дати життя, поки це життя цілком залежить від неї. Жінка повинна мати право в будь-який момент відмовитись від дитини. Після народження це можна зробити, не знищуючи дитину, тому вбивство буде злочином. А смерть ембріона при видаленні - неминучий наслідок, якого не можна уникнути, тому вбивство ембріона внаслідок аборту не є злочином.

> припустимість знищення хворих/непрацездатних людей, а то й батьківське "право життя і смерті" щодо малолітніх дітей

Батьки втрачають право вбивати непотрібних їм дітей лише у разі якщо хтось може потурбуватись про цих дітей. Те ж саме стосується і хворих чи непрацездатних - якщо існують соціальні служби, що турбуються про хворих чи непрацездатних, лише тоді вбивство таких людей буде злочином. Але турбуватись мають соціальні служби, які фінансуються всім суспільством, а перекладати турботу на плечі окремого індивіда всупереч його бажанню було б порушенням його прав.

секс належить до важливих потреб людини

[trohy-snihu.livejournal.com]

користуйтесь фалоімітатором.

перейдіть на зоофілюю.

каструйте себе, врешті-врешт.

Re: секс належить до важливих потреб людини

[irengloria.livejournal.com]

Повторюю для особливо обдарованих: жінка нікому нічого не винна, так що залиште свої поради при собі. А каструвати варто чоловіків, які вважають, що мають право вказувати жінці, як вона повинна розпоряджатися своїм тілом.

[trohy-snihu.livejournal.com]

ну і аргументи у вас.

це що виходить, - якщо я вирішу що ваш розумовий рівень не заслуговує на те щоб вас акредитувати "сформованим і свідомим індивідом" а ваша екзистенція загрожує моєму благополуччю - то яким буде третій член силлогізму?

детальніше з моєю позицією ви можете ознайомитися тут:

http://trohy-snihu.livejournal.com/48635.html

[irengloria.livejournal.com]

У вашому силогізмі все впирається у другий засновок. Так, я вважаю аморальним змушувати вас жертвувати своїм благополуччям заради мене. Єдине, що я маю право від вас вимагати - невтручання, тобто залишити мене в спокої. Кожен має право дбати про своє благополуччя, але не обов'язок дбати про благополуччя інших. Ніхто не має право вбити "непотрібного" індивіда, але кожен повинен мати право відмовитись від турботи про нього. Якщо ті, про кого всі відмовились турбуватись, не виживуть, це буде не вбивство, а природна смерть. Так само й зародок, видалений із тіла матері, помирає природною смертю. Вбивством це було б лише тоді, якби зародок знищили за умов, коли хтось міг взяти на себе турботу про видалений зародок і підтримати його життя.
Відповідно, якщо я не зможу вижити без вашої допомоги, то моє життя цілком залежатиме від вашої доброї волі, і я не матиму жодних претензій, якщо ви мене залишите напризволяще.

А за колаж дякую - вважаю за честь бути в компанії з тими "ліберастами".

[pra-vednik.livejournal.com]

Ваша суперечка, це суперечка божевiльних.
По перше, треба не дурити нi себе нi iнших. I довести, до свiдомостi батькiв i матерiв, що наша спiльнота схиблена релiгiйними свЯтими i свIтськими iдеями, втратила здоровий глузд.
Насправдi ж, мозок це один з органiв тiла, який створили клiтини органiзму. Цей орган, як i всi iншi призначенний для того, щоб слугувати КЛIТИНАМ ТIЛА, а не для того, щоб вигадувати всi оцi теорii i гепотези.
Тому всi истоти, якi нiчого подiбного не вигадують, нiяких абортiв не роблять. Вони не вбивають самого себе, не вбивають своi клiтини, тому що в цих клiтинах i э iхнэ безсмерття.

Органiзми i мозок тимчасовi. Клiтини вiчнi. Якщо ви це читаэте, то ваш зв,язок з тими, самими першими клiтинами, в яких виникло життя на землi, жодного разу не прервався.

За те щоб дати життя своiм клiтинам i йде боротьба за iснування. Найбiльш
успiшними у цiй боротьбi, стали китайцi. Вони не годували своiми харчами, iншi народи, а використовуючи iх плодилися самi. За те щоб заставити один народ годувати iнший i розпочиналися всi свiтовi вiйни. Единий вiрний экспорт, це экспорт своiх клiтин.
Що до важливих, життэвих планiв. Схиблена жiнка, яка вбила своэ життя, складаэ замiсть цього, важливi життэвi плани, це така дурна нiсенiтнеця, яку важко вигадати.
Чому жiнок називали СХИБЛЕНИМИ? Куди вони не влучили?
Вони пiшли на зустрiч своiм приэмним вiдчуттям, на зустрiч гормональнiй нарко-манii. I не виконали, своэ природнэ призначення.
У росiян iх называли БЛУДЯЩИМИ. В чому ж вони заБЛУКАЛИ? В своiх, та в церковно-свiтських байках. Нинi таких жiнок iменують ПУТАНАМИ. В чому ж вони заПУТАЛИСЯ? В тiй самiй брехнi, яка з появою теле-кiно iлюзiй, стала набагато переконливiшою.
Роззуйте очi панове, йде бородьба на знищення.
Але якщо ранiш вона велася за допомогою прямого НАСИЛЛЯ, то тепер це гуМАНно=обМАНна боротьба. Заблукавших ведуть у прiрву.
А жiночок пiдхвалили i вони насправдi, вирiшили, що стали МУДРИМИ.
Тодi як,не так давно, люди ще знали, що це не можливо.
Сам термiн цього не передбачав. Муд-рим, або муд-аком мiг бути лише той у кого була МУД-а. Назвати жiнку мудрою, це все одно, що МУЖЕ-ПОДiБНОЮ. Тому? сидять у ДУМiМУДакi i Д-УМають УМом.

[irengloria.livejournal.com]

Вашу маячню не витиратиму - хай залишиться як цікавий приклад маразму. Але надалі можете не марнувати час і трафік - мене не цікавлять дискусії з маразматиками.

[pra-vednik.livejournal.com]

Вiдключить вiдчуття i включить мозок. Правда вона пряма. Ii не можна зiгнути, тому вона коле очi всiм, якщо зважати на вiдчуття i кожен раз ii згинати, то й вийде путанка. А те, що я написав можете взяти в раму i вивчати, там нема й пiв слова брехнi.
Адже тi народи, якi не схиблюють, а влучають в головну життеву цiль, а це "самозбереження для розмноження", свою чисельнiсть не скорочують, хоч цього, досягають заборонами, що до жiночоi емансiпацii. Тому арабки i не стоять на панелях.

пару слов

[(Anonymous)]

Правда вона пряма? Самосохранение для размножения?

Может это вам надо мозг включить?


Бред сумасшедшего или маразматика как указали выше, но пример интересный)))
Образец маразма который надо изучить для того, что бы такие субъекты не паразитировали...

[irengloria.livejournal.com]

Неадекватність мусить мати якісь межі, тож зупиняю потік ваших нісенітниць. Пошукайте читачів деінде.

[eyk-warn.livejournal.com]

Випадково потрапив на цю сторінку, зацікавився і згадав, що напередодні у нас в Москві відбувся цілий скандал, коли на радіо "Ехо Москви" пройшов "Клінч" з темою: "Чи мають право на життя "неповноцінні діти"?
http://www.echo.msk.ru/guests/651524-echo/
і відповіді:
http://www.echo.msk.ru/blog/statya/654345-echo/ - Панющкин
http://www.echo.msk.ru/blog/samsonova/654397-echo/
http://www.echo.msk.ru/blog/buntman/656178-echo/
Це для тих, хто матиме інтерес до деталів.

Львовские депутаты такие львовские!

[propovednick.livejournal.com]

Их прогрессивные взгляды на жизнь обусловлены скорее всего недостаточным количеством времени, прошедшего после послевоенного выселения поляков из Львова с последующей их заменой крестьянами из окрестностей.

Они просто еще не успели за два-три поколения привыкнуть к сложной городской жизни. А пора бы.

Російські проповідники такі російські :)

[irengloria.livejournal.com]

Ваше пояснення примітивізує проблему ще більше, тож, за вашою логікою, ви більший селюк, ніж львівські депутати. А загалом у моєму журналі передбачається інший рівень обговорення, тож пошукайте відповідний вашому рівню дискурс деінде.