Вот и верь после этого людям :)

[irengloria]

Хорошо известно, что при распространении опросного листа в форме списка названий журналов, в который включено и некоторое количество несуществующих изданий, с просьбой к ученым отметить те журналы, которые они читают регулярно, значительное число опрашиваемых неизменно отмечает один или несколько из этих мифических журналов
Коммуникация в современной науке. М, 1976, с.51

 Ці дані кількадесятирічної давності стосуються американських науковців, на жаль не зазначено, проводилось опитування анонімно чи ні, а також який відсоток вчених, що попались на читанні неіснуючих журналів. Про мотиви також доводиться лише здогадуватись - можливо, в деяких випадках вигадані назви були подібні до реальних і були вибрані лише через неуважність. Хоча все одно вражає, як люди, що служать істині, не проти явно прикрасити дійсність.

Правда, у студентські роки я сама якось вирішила розважитись - підготувавши роботу, яку мав перевіряти викладач, якого я не дуже поважала, я використала всього дев'ять джерел, і щоб список літератури виглядав респектабельніше, вирішила десяте просто вигадати, причому ця ідея мені спала в читалці, і я відразу ж поділилась з однокурсницею, яка із ентузіазмом взялась допомагати. Після короткої наради ми придумали прізвище автора - Ахсман (однокурсниця помедитувала на німецький лад на тему "людини з-під мосту"), назву якусь дуже розпливчасту, "видали" цей перл в Мінську 72 чи 73 року, і зрештою, за півгодини цей креатив вже красувався у списку літератури. Все пройшло чудово, робота була оцінена на відмінно, але прикол мав продовження: одна з однокурсниць, якій теж бракувало достатньої кількості джерел, вирішила запозичити з іншої роботи, і вибрала якраз мій креатив - назва звучала досить солідно. В її роботі теж нічого не помітили, але якщо врахувати, що звичка дописувати джерела, взяті з інших списків літератури, досить поширена, то не виключено, що бідолашний Ахсман і далі гуляє студентськими роботами.

Comments

[tin-tina.livejournal.com]

От цікаво буде, якщо хтось з Ваших студентів принесе Вам на перевірку роботу з посиланням на цього Ахсмана!
А, загалом, чудова історія, що зробила мій день. І це при тому, що я у свій час вигадало чимало неіснуючих назв книжкок, коли писала курсові роботи на замовлення. Ага, зізнаюся, що був час, коли це малопохвальне заняття було чи не головним джерелом моїх заробітків.
Але я особливо не фантазувала, брала якогось реального автора і приписувала йому "ліву" книжку.

[irengloria.livejournal.com]

Правильно, шельм, що замовляють курсову, треба мітити. Взагалі час від часу підмиває написати пару нафантазованих рефератів, наприклад, переплутати погляди Локка й Декарта, або серед сократичних шкіл замінити мегарську мегерською (засновницею якої зробити Ксантіппу) до реферату додати цілком вигаданий список літератури, і розмістити це на сайтах безкоштовних рефератів - хай студенти, які скачують не думаючи, потім червоніють перед викладачем. Правда, руки не доходять, і не знаю, наскільки це може спрацювати.

[tin-tina.livejournal.com]

З сократичною мегерською школою - чудова ідея! Можна потім написати на цю тему фентезі а-ля пізня Урсула ле Гуїн: як Сократ запозичував погляди Ксатіппи, а потім його учні її ж і очорнили.

[oles-maslak.livejournal.com]

З ким ви того Ахсмана накреативили я здогадуюся. А от хто був той викладач?:)

[irengloria.livejournal.com]

Це було на методиці викладання філософії (от тільки точно не пригадую, чи в другому семестрі четвертого курсу, чи в першому семестрі п'ятого).