От кляті галичани, москалям мову запаскудили :)

[irengloria]

У передмові до російського перекладу книги сербського богослова В.Єротича (Еротич В. Психологическое и религиозное бытие человека. - М, 2008) перекладач, описуючи труднощі перекладу, так пояснив одне зі своїх рішень:

Что касается фамилий, то здесь я оставлял транскрипцию наиболее частой фонетической передачи иностранных звуков (дифтонгов). Например, Клейн звучит привычней, чем галлицизированное Кляйн (произношение, характерное для Западной Украины).

Не раз натрапляла в російських джерелах на конкуренцію підходів до передачі власних назв, хоч там, здається, різнобій не настільки значний, як у нас. Але от відштовхування від галичан трапилось вперше, аж дивно, чому в московському виданні згадано саме галицький вплив, а не німецьку вимову.

Comments

[maryxmas.livejournal.com]

мене ьільше потішили иностранные звуки дифтонги :)

[irengloria.livejournal.com]

Іноді дифтонг розглядається як складний звук, а не звукосполучення, так що тут просто нечіткість. До речі, переклад справляє враження цілком читабельного.

[maksymus.livejournal.com]

Це легко пояснити тим, що перекладач, хоча живе в РФ, є українець (Закуренко), обізнаний поверхово з нашими проблемами. Тому і вирішив поділитися з читачами передмови своєю обізнаністю.

Росіянам допомагає виробляти єдині варіанти те, чого поки не маємо ми. Це спільний мовний простір, в якому перебувають усі учасники. А в нас написав Клейн, і розумієш, що викликав праведний гнів тих, хто вимагають писати тільки Кляйн, незважаючи ні на що. І навпаки, написав Кляйн, а потім вагаєшся, чи не переступив норму.

[tin-tina.livejournal.com]

Полякам в цьому сенсі легше: відтворив оригінальне написання, а читачі хай собі вимовляють як хочуть. А ще пам"ятаю, як мене здивувало чеське "Фауст і Маркетка". (А булагаківська Маргарита в поляків теж Малгожата, і нічого :-) )

[irengloria.livejournal.com]

В них теж є протистояння прихильності до традиції і прагнення до фонетичної точності. На ту ж Мелани Кляйн ґуґл видає значну кількість посилань.

А в підручнику Свинцова згадується, як в одній антології різні перекладачі запропонували три варіанти одного прізвища, причому різночитання було не лише в тексті, а й всі три увійшли до алфавітного покажчика як прізвища різних авторів.

[maksymus.livejournal.com]

Зрозуміло, що передача німецьких імен з -ei-, -eu- та под. у нас (і в росіян) ускладнюється тим, що ми знаємо своїх німців і євреїв з такими прізвищами, які передавалися історично через -ей-. Маючи відомих -штейнів, важко пояснити, чому новіший має бути -штайн. Те саме і з Клейном. Я зі школи знаю геометричну фігуру, що називається «пляшка Клейна». При виборі написання мене це триматиме ближче до звичного -ей- і в інших подібних випадках. Але є ще протилежна тенденція наближувати новіші імена до звучання в першій мові.

У росіян все те саме, тільки традиція у більшості випадків виявляється сильнішою. Якщо у джерелах трапляється -ей-, то буде -ей-, але якщо отримали назву з -яй-, наприклад, «Кельвин Кляйн», то змінювати не будуть.