Національна ганьба України імені Вернадського

[irengloria]

Якщо ви шукатимете одного з найвизначніших сучасних представників філософії науки, а саме Х.Патнема (H.Putnam) у каталозі англомовних видань у Вернаді, ви не знайдете жодної його праці. Зате знайдете кілька десятків перекладів Пушкіна (мабуть, усіма мовами, що використовують латиницю).
З Б.Расселом, В.Квайном, М.Даммітом та іншими ситуація не набагато краща - ви знайдете одне-два видання "не першої свіжості". Не густо й видань мовами оригіналу "живих класиків" інших філософських напрямків. І це в найкращій бібліотеці України. Просто дивно, як наша гуманітаристика ще якось виживає за таких умов.

Comments

[irengloria.livejournal.com]

Дійсно, незвичне. Пригадую один курйоз, пов"язаний з Патнемом. Коли я навчалась в аспірантурі, одного разу захищала дисертацію моя старша колега. В своєму виступі вона неодноразово згадувала концепцію Патнема, загалом справила чудове враження своєю ерудицією. Аж тут один із членів вченої ради вирішив покритикувати молоде покоління, і при обговоренні з обуренням зауважив, що дисертантка полінувалась хоча б трохи почитати про авторів, на яких посилається. Невже вона не знає, що "Хіларі" - жіноче ім"я? Від такого зауваження вся рада була рада - як коментувала потім мій науковий керівник на засіданні кафедри.

До речі, експерти того ж "Відродження" не в захваті від українського перекладу Патнема. Оскільки він не належить до легкочитабельних авторів, то крім складності тексту, розуміння ускладнюється ще й поганим перекладом.
Втім, англійську я знаю далеко не найкраще. Просто я вирішила, що після захисту дисертації до російських перекладів звертатимусь лише в крайньому разі, якщо не знайду англійською. Тепер намагаюсь читати першоджерела аналітичної філософії мовою оригіналу. Одним словом, знущаюсь над текстом (і над собою) зі словником.