(no subject)

Акція "Засери своє місто!" щороку здобуває дедалі більшу народну підтримку, принаймні, судячи з парку недалеко від мого будинку. Зрозуміло, що кілька вихідних підряд - чудова нагода для пікніків, тож навіщо кудись пертись, якщо можна розташуватись прямо на газоні за півхвилини ходи від будинку. Так само, можна зрозуміти тих, хто залишає сміття просто на галявині або кидає біля переповненої урни, хоч до сміттєвих баків на найближчому подвір'ї  щонайбільше кількасот метрів - може, за цим стоять не банальні лінощі, а намагання долучитись до вирішення проблеми безробіття шляхом створення додаткової роботи прибиральникам. Можливо, у декого присутній ще глобальніший мотив - розповіді про те, що декотрі європейські міста брудніші, ніж Київ (я кілька разів чула це про Париж) досить популярні, тож місцеві засранці виконують цивілізаційну місію, керуючись уявленням, що "до Європи нам срать і срать єщьо". Але не можу зрозуміти, який кайф смажити шашлики на галявині, де розташувались ще з десяток таких же компаній, в результаті чого утворилась неслаба димова завіса. Я страждала від диму пару хвилин, поки йшла вздовж озера, а от ті, хто там сидить кілька годин без протигазів - це або екстремали, що загартовуються в несприятливих умовах, або відверті мазохісти. Тим більш, парк невеличкий, з будь-якого місця видно будинки, тож обід "на дикій природі" втрачає сенс. До того ж мешканці навколишніх будинків в парку вигулюють собак, і особливо кумедно дивитись, коли пес без повідка і намордника підбігає до компанії, що смажить шашлики, і цупить шмат м'яса. Чомусь такі моменти взаємного зіткнення жлобства породжують відчуття специфічного морального задоволення :)